Баброцяк Стефанія Чарівна історія дружби і взаєморозуміння «Зевс і Роксана». Так швидко проминув час перегляду. Це, мабуть, тому, що було неймовірно цікаво поринути у життя людей з екрану. Усі півтори години я плакала, сміялася, переживала і раділа маленьким перемогам разом із головними героями. Таке бува не завжди, коли актори вживаються в роль, і не було жодних сумнівів, що це гра, а не реальність. Мені здається, що тварин знімати не легко, адже вони не вміють розмовляти і не знають нашої мови. Тим не менше у фільмі вони виявляють дива розуміння і винахідливості. Найбільше сподобалась кмітливість головного героя фільму – Зевса. Я в буквальному сенсі закохалася в цього собаку. Особливо на початку стрічки, коли пес побудував «трамплін» для стрибка з балкону. Ще один головний герой серед тварин – Роксана, самка дельфіна, яка «працювала» у дельфінарії. Молодий науковець Мері Бет вирішила випустити її в море, вважаючи доцільним проживання дельфіна в природному середовищі. Та для цього треба було підготувати Роксану до життя у зграї дельфінів, в чому і допоміг Зевс. Загалом сюжет дуже сподобався. Він простий, але водночас заплутаний і складний. Одразу видно: Джордж Міллер уклав у цей фільм душу. Найбільш напруженим видався момент, коли Террі коливався щодо переїзду. Для мене стало ударом, коли він поїхав геть. Та ще гірше було Джордану і двом донькам Мері Бет, бо вони зблизили своїх батьків, здружилися між собою, адже хотіли мати повноцінну сім’ю. Здавалося, все втрачено. У них майже вийшло зробити так, щоб Террі переїхав до Мері Бет. Але режисер задумав хепіенд. Тож в кінці вони все-таки стали однією сім’єю, що дуже мене порадувало. Дуже жвавий, насичений фільм, легкий, цікавий для перегляду. Упевнена, він сподобається і дітям, і дорослим.
Список використаної літератури 1. https://my-hit.org/film/2409/
